ЩОРА́ННЯ, присл., розм. Те саме, що щора́нку. Будеш, милий, щорання ходити, Будеш мене раненько будити (Чуб., V, 1874, 784); А що вікно задля задухи мусило бути день і ніч відкрите.., то я щорання будився, маючи на голові повно снігу, навіяного з вікна (Копюб., III, 1956, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 607.