ЩУПЛЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що щу́плий. Ховаючись за завісу, помітив Рідкодуб на першій лаві високого кощавого Карася в парусиновому плащі й маленького щуплявого Костенка… (Кир., Вибр., 1960, 268); Майор Краснопольський, щуплявий, хворобливий на вигляд чоловік, .. пояснював .. суть завдання (Гончар, Людина.., 1960, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 610.