Ю́ШЕЧКА, и, ж. Пестл. до ю́шка. Шестірний цідив юшечку, одгортав бурячки, цибулю, кріп (Мирний, І, 1954, 334); Добрий ранок, любі діти, Дорогі мої ляльки! Що сьогодні вам зварити — Щось молочне чи з муки? Чи зварить бульйон із м’ясом, З риби юшечку зварить? (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 23); — Ще й тобі з носа червону юшечку видавлять,— ошкірився Тимко (Тют., Вир, 1964, 483).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 617.