Я́БЛУННЯ́, я́блуння́, с., збірн., рідко. Яблуневі дерева. Саме яблуння у садку (Сл. Гр.); Садок той увесь був заріс вишенням, сливняком і рясними грушами і яб-лунням (Сл. Гр.); В вікно гілками Простягається яблуння (Вирган, В розп. літа, 1959, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 619.