ЯНИЧА́РКА, и, ж. Вид старовинної вогнепальної зброї. Для сильной [сильної] армії своєї Рушниць, мушкетів, оружин Наклали [бояри] повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин.. і яничарок (Котл., І, 1952, 188); Гостра шабля — твоя жінка; Яничарка — твоя тітка (Стор., І, 1957, 103).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 646.