ЯРА́НГА, и, ж. Переносне кругле житло чукчів, коряків і деяких інших народів Півночі, яке складається з вертикальної стінки, що має в основі коло, і конічної покрівлі з жердя, накритого оленячими шкурами. У ті часи, коли виникла традиційна яранга, чукчам просто не було чим збудувати житло іншого типу (Наука.., 2, 1971, 16); Тайо та Анка — чукчі. Вони жили у великому наметі, який називають ярангою (Трубл., І, 1955, 281).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 647.