яропу́д = ярепу́д = єрепу́д — низькоросла і міцна людина, що має значну фізичну вагу; присвійна прикметникова форма вживається у лайливих виразах: «Яропудів сину!», «Ярепудів перевертень!» у знач. «проклятий», «чортів», «бісів»; також уживається на означення «прокляте місце», наприклад: «Я ж так ухоркався, поки вибрався із єрепудиної балки, що аж сорочка мокра» (Словник Грінченка).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 665.