ЯСТРУБИ́НИЙ, а, е. Прикм. до я́струб; // Такий, як у яструба, власт. яструбові. На восковому обличчі хворобливо горіли очі та виступав великий яструбиний ніс (Збан., Між .. людьми, 1955, 73); Денис впився в командира роти своїм упертим яструбиним поглядом (Гончар, III, 1959, 62); Яструбиним зором дивиться мати на свого сина (Чаб., Балкан. весна, 1960, 189).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 658.