ЯТРЯ́НИЙ, а, е, розм. Сповнений пристрасті; палкий. Він цілував ятряні ці вуста, але ж не думав про те, як про диво (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 440).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 660.