ІГРАШКА́Р, я́, ч. Майстер, що виготовляє іграшки. Хата іграшкаря була відкрита при розкопках стародавнього Новгорода (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 426).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 9.