ІЗУМРУ́ДНИЙ, а, е.
1. Прикм. до ізумру́д; смарагдовий; // Оздоблений смарагдами. Ізумрудний перстень.
2. Який має яскраво-зелений колір. Ізумрудним килимом вкрилися поля, зайняті озимими (Рад. Укр., 5.V 1963, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 15.