ІЛЮСТРАТИ́ВНИЙ, а, е. Який є ілюстрацією (у 2-4 знач.) чого-небудь, признач. для ілюстрування чогось; наочний, зображальний. Через брак — в умовах евакуації — відповідних матеріалів у словнику [1948 р.] відсутня потрібна ілюстративна частина (Рильський, III, 1956, 66); Не можна заперечувати наявності чітко виражених у фільмі [«Тарас Шевченко»] ілюстративних елементів (Укр.. кіномист., III, 1959, 162).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 17.