ІНАКОМО́ВЛЕННЯ, я, с., книжн., рідко. Те саме, що алего́рія. Читач звикав відшукувати у фантастиці не лише прямий смисл, а й інакомовлення, вгадував людські обличчя під масками фантастичних персонажів (Рад. літ-во, 3, 1964, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 23.