ІНГРЕДІЄ́НТ, а, ч.
1. спец. Складова частина якої-небудь складної сполуки або суміші; складник. Кристалічна карболова кислота (фенол) входить як інгредієнт у складні дезинфікуючі речовини (Підручник дезинф., 1953, 189).
2. перен., книжн. Складова частина чого-небудь. — Коли режисер ставить сценарій,— кажу я,— він мусить твердо засвоїти основну авторську думку, тему, проблему. Це не стосується до сценаріїв, де немає таких інгредієнтів (Ю. Янов., II, 1958, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 25.