ІНДИВІДУАЛІ́СТ, а, ч. Людина, що виявляє індивідуалізм у поглядах, поведінці. Він поет і індивідуаліст (Коцюб., III, 1956, 144); Богдан, як індивідуаліст, сидів окремо, за маленьким столиком (Кол., Терен.., 1959, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 25.