ІНДИЧА́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що інди́чий. Мати так радісно клопоталась, прохаючи поживитись. — Шматочок індичачих грудей… чи поросячу ніжку… (Коцюб., II, 1955, 364).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 26.