ІНДИ́ЧКА, и, ж.
1. Самка індика. Індички починають нестися в березні й закінчують у кінці вересня (Птахівн., 1955, 49); * У порівн. Доцька, і без того бліда, тепер посиніла, як індичка на сльоту (Вільде, Сестри.., 1958, 334).
2. Страва з м’яса цього птаха. Для мене, здається, готувався.. бенкет, так наче я мав апетит людоїда.. Що я більше люблю: печену індичку чи фаршировану гуску? (Коцюб., II, 1955, 358); Поїли дрохву, з’їли ще індичку й гуску (Вишня, II, 1956, 228).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 27.