ІНДУЛЬГЕ́НЦІЯ, ї, ж. Грамота про відпущення гріхів, яку видавала католицька церква від імені папи римського за певні заслуги перед церквою, а також за гроші. Церква виготовляла особливі грамоти, які мали назву індульгенцій (Іст. середніх віків, 1955, 127); * Образно. Куриленко, природно, щедро роздає ідейні та художні індульгенції раннім п’єсам Я. Мамонтова (Рад. літ-во, 5, 1958, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 28.