ІНКУБА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Виведення в інкубаторі молодняка з яєць сільськогосподарських птахів, з ікри риб і т. ін. Штучна інкубація, яку проводять ІПС, полегшує працю людей (Птахівн., 1955, 7); В колгоспах району буде закладено на інкубацію 750 тисяч яєць (Колг. Укр., 2, 1959, 39).
2. мед. Прихований період хвороби від моменту зараження до появи перших ознак захворювання.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 31.