ІНСТРУКТА́Ж, у, ч.
1. Те саме, що інструктува́ння. Наступного дня вранці в кабінеті Ромулюса йде інструктаж (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 111); Наукова організація праці ставить значно вищі вимоги до виробничого інструктажу робітників (Ком. Укр., 6, 1966, 54).
2. Керівні вказівки, інструкції. Актив, який займається перевіркою сигналів і скарг, систематично діставав інструктаж (Веч. Київ, 25.II 1964, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 34.