ІНТРИГА́НКА, й, ж. Жін. до інтрига́н. * У порівн. Марина зітхнула: — І нащо я йому сказала? — Що сказала? — Про Людмилу. Просто — наче інтриганка якась (Головко, Літа.., 1956, 172).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 41.