ІНФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Те саме, що заража́ти 1. Він інфікував кроликів, кішок і морських свинок різними шляхами: підшкірно, внутрівенно (Мікр. ж., XXII, 5, 1960, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 686.