І́род Вели́кий (40 р. до н. є. — 1 р. до н. є.) — цар Іудеї; згідно з християнською міфологією, при звістці про народження Ісуса Христа наказав знищити в країні всіх немовлят (звідси переносне значення — «кат, нелюд, недолюдок» і лайливе: «Іродів син!»). Як була я молодою — І гадки не мала, По садочку похожала, Квітчалась, пишалась. А він мене і набачив, Ірод! (Т. Шевченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 262.