ІРРАДІЮВА́ТИ, ю́є, недок., спец. Поширюватися за межі безпосереднього джерела роздратування. Процеси збудження і процеси гальмування в дітей легко іррадіюють, тобто поширюються по корі великих півкуль (Шк. гігієна, 1954, 55); Основним симптомом холециститу є біль у правому підребер’ї, який часто іррадіює під праву лопатку (Лікар. експертиза.., 1958, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 48.