І́СТИК, а, ч. Паличка з залізним наконечником для очищання лемеша або чересла в плузі від прилиплої землі. Семен обчищав істиком леміш та.. йшов за плугом (Коцюб., І, 1955, 110); Іде [Скиба], пильний, до сошників доглядається, істиком прочищає (Головко І, 1957, 332).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 50.