Що oзначає слово - "ґерґотати"

ГЕРГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ГЕРГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.

1. Те саме, що гелгота́ти, гелготі́ти. [Xристя:] Почали вже й гуси на ставку герготати (Кроп., I, 1958, 450); Дивляться на неї [фашисти], як на якесь диво, гергочуть щось між собою (Збан., Єдина, 1959, 388).

2. Те саме, що скрегота́ти, скреготі́ти. Десь навіть запідпадьомкала перша перепілка в клітці та герготів, спускаючись з гір, учкаргальський поїзд (Ле, Міжгір’я, 1953, 296).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 54.

Ґерґота́ти, ґочу́, чеш и ґерґоті́ти, ґочу́, ти́ш, гл.

1) Кричать (о гусяхъ, индюкахъ). Рябко спитать хотів, але Рябків язик був в роті спутаний, неначе путом з лик і ґерґотів щось як на сідалі индик. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ.).

2) Говорить на непонятномъ языкѣ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 348.