Ґонт, ту, м., ґо́нта и го́нта, ти, ж. Тесъ, гонтъ. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив. МВ. І. 65. Дімок стояв, гонтою вбитий. Св. Л. 215, 216.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 350.
Що oзначає слово - "ґонт"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Гонт, ту, гонта́рь, ря́, гонтовий и пр = Ґонт и пр.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 308.