Барвінець, нця, м. = Барвінок. Під кудерним деревцем, під зелененьким барвінцем. Н. п. Пішла в городець, рвала барвінець. Чуб. ІІІ. 301. Вінець-барвінець. Вѣнокъ изъ барвінку. Грин. III. 524.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 29.