Блекотати, чу́, чеш, гл.
1) = Белькотати.
2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче. Гол. І. 176.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 72.
Слово "блекотати" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови