Бруя, бруї, ж.
1) Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Виїхав човном на річку, саме на брую. Кременч. у.
2) Сквознякъ. Воли заслабли, бо їх поставили в теплій кошарі саме на бруї. Кременч. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 102.