Вигідка, ки, ж.
1) Ум. отъ вигода.
2) = Вигіддя. Ка’ він, що бідою погано їздити, а мені здається, що така вигідка, що куди на світі. Канев. у.
3) Телѣжка на двухъ колесахъ, одноколка. Приїздив вигідкою. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 152.