Випровожати, жаю, єш, гл. = Ви́проваджати. Випровожала вдова свого сина, ту єдиную дитину. Шевч. 362.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 179.
Слово "випровожати" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови