Глобити, блю, биш, гл.
1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ. Валков. у.
2) Конопатить. Аф. 360.
3) = Глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить. Мил. М. 64.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 290.