Жидо́к, дка́, м.
1) Ум. отъ жид. Жидки сидять та кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. І. 95.
2) Птица Lusciola tithys. Вх. Пч. II. 12.
3) Насѣк. Harpalus ruficornis. Вх. Пч. І. 6.
4) Муравей маленькой породы, свѣтлый, водящійся въ домахъ. К. С. 1883. ІІІ. 669.
5) мн. Жидки́. Раст. Agaricus vernalis.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 483.