Зажи́рливий, а, е.
1) Прожорливый. Старенький панотець толкував одному панові, од чого то є такі инші зажирливі. Ном. № 9763.
2) Алчный, любостяжательный. До дітей своїх був зажирливий. Г. Барв. 464. См. Зажиракуватий.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 39.