Зашварґота́ти, ґочу́, чеш, гл.
1) Заговорить быстро (о евреяхъ и пр.).
2) Зашелестѣть, зашуршать. Як жбурнув книжкою під поріг! аж листки зашварґотали. Св. Л. 230.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 117.