Зварія́тіти, тію, єш, звар’юва́ти, р’ю́ю, єш, гл. Сойти съ ума. Зваріятів Максим. Н. Вол. у. Чи не звар’ював він зовсім, чи не здурів він? Левиц. І. 528.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 128.
Слово "зваріятіти" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови