Зду́мувати, мую, єш, сов. в. зду́мати, маю, єш, гл.
1) Вздумывать, вздумать, затѣвать, затѣять. Єдин здумав женитися, щоб була чим журитися. Чуб. V. 519.
2) Вспоминать, вспомнить, припомнить. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583.
3) Воображать, вообразить, представлять, представить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 148.