Зорятися, ря́ється, гл. безл. Показываться зарѣ. Там зоряється, займається. Чуб. III. 475. Вже й зоряється. Вже сонце — день. МВ. ІІ. 149. Зза дубків молоденьких зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. І. 90).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 180.