Мунде́р, мунди́р, ру и мунду́р, ра, м. Мундиръ. Ум. Мунде́(-и́, у́)рик, мунде́ (и́, у́)рчик, мунду́ронько. Другий в однім мундеричку дріжить увесь. О. 1861. XI. 69.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 454.