Нечуственний, а, е. = Нечулий. Васильк. у. Робила й не спала, поки аж нечуственний сон обняв її коло колиски. МВ. (О. 1862. III. 62). Упав зразу на землю і став нечуственний, а потім очуняв та й прохворів півтора місяця. Екатер. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 562.