Огарь, рю, м.
1) Обожженный пень. Так як огарь обідрався. Ном. № 11236.
2) Нас. Oestrus bovis, оводъ бычій. Вх. Пч. І. 7. См. Овід.
3) Порода утокъ. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 34.