I. Опірати, ра́ю, єш, сов. в. опе́рти, опру, опреш, гл. = і. І обпірати, обіперти.
II. Опірати, ра́ю, єш, сов. в. опрати, оперу, ре́ш, гл. = іі. Іі обпірати, обіпрати. Туга зіма буде, а хто ж її (неньку) в тую пору опірати буде? Чуб. V. 726. Тоді тільки поважала матір, як вона її зодягала й опірала. Борз. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 57.