П’ядити, джу, диш, гл.
1) Мѣрять п’я́ддю. Вх. Лем. 459.
2) О гусеницѣ геометра: ползти. П’ядит усениця. Вх. Лем. 459.
3) Стремиться, достигать, добиться. Вх. Лем. 459.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 504.