Побігущий, а, е.
1) Живой, проворный, подвижной. Вх. Зн. 17.
2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 203.
Слово "побігущий" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови