Слово "пірчити" - пояснення

Словник: Грінченко. Словарь української мови



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови


Пірчити, чу, чиш, гл. Колотить, бить (кого). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить, то вже йому й не хочеться, насилу живий вирвався. Рудч. Ск. І. 3. Жене баба квочку з курчатами та пірчить її дубцем. Грин. І. 203.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 187.