Ремиґати, ґаю, єш, гл. Жевать жвачку (о волахъ). Вози риплять, ярма брязчать, воли ремиґають. Мет. 453.
2) О людяхъ грубо: ѣсть, жрать. А ну, годі вже вам ремиґати! Волч. у. См. Розремиґатися.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 12.