Ростепірчувати, чую, єш, сов. в. ростепірчити, чу, чиш, гл.
1) Растопыривать, растопырить. Ростепірчила пальці та й показує. Новомоск.
2) Растормошить. Трошки ростепірчила я вузлик і бачила, що там гроші. Новомоск. (Залюб.).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 78.