Сікавка, ки, ж.
1) Дѣтская игрушка: родъ брызгалки, шприца изъ бузины иди трубчатаго ствола какого нибудь растенія, напр. георгины. КС. 1887. VI. 479.
2) Пожарный насосъ.
3) Рыба. = Сікавиця. Вх. Пч. ІІ. 19.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 125.