Умірати, раю, єш, сов. в. умерти, умру, реш, гл. Умирать, умереть. Коли емірати, то вмірати, — то все треба день оперяти. Ном. № 4268. Хто за віру умірає, той собі царсто заробляє. Ном. № 1. Щоб я вмер, коли неправду кажу. Ном. № 932. Хто вмер, той каятиметься, — такой хорошій солнечный день. Ном. № 603. Вона вмерло — води! Она сильно, до смерти хочетъ воды. Харьк. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 338.